кожного дня ти йдеш собі до лісу
у формі яка уні – частіше джинси
із скальпелем на плечі який лопата
з цигарками у кишені – які цигарки
женьшеневий корінь твого благоденства
каталізатор твого лібідо
біди усього лісу –
тут – у його череві!
тут – у кожнім дереві жива смола
яка прісно каміння
уміння копати уміння тримати(сь) лопати
у цьому житті у твоєму лісі – це вибір
жити або пропасти злетіти чи впасти
водити леХуса чи коня у ябки –
поліщуки риють ямки
тонуть у ямках топлять у ямках
риють від зорі до зорі
у поті лиця
гробарі
всі – дядьки п’яниці мамки
вчителька із третього класу
продавчиня квасу
її коханець бувший столяр
сусідка тьотя Оля
рижа тьотя Маша і хресна Даша
Серьожа що був на шабашах
Ігор – товстий старшоклашка
менші Ганьчині діти
сільський голова Микита
даішники і нужденні
ті хто з тавром «олені»
ті що гукають під генделем: «кіся!» –
всі патрають Полісся

всі грають цю захопливу онлайн-гру –
шукають у болота́х ікру

і коли одного гарного дня
ти підеш із лісу
винісши звідти багато земних турбот –
машину хату навчання дітям інший компот
хорошу шубу хорошій цяці – своїй жоні
життя красиве красивій дівці яка без «ні»
яка щовечора зустрічала тебе у сім
яка не жертвує всім заради тебе
а просто робить як треба

і коли ти кожного разу забуватимеш ліс
задивившись на чорні хвилі теплого моря
котрі цілуватимуть яхти твоєї борти
лоскотатимуть баранцями твої пальці
подумай, що це ти саме ти доктор Менгель
який зробив аборт своєму Поліссю
мов ляльці