він казав мені – ти не ходи оманливими шляхами
ти не пий води з чужої криниці
не розтуляй вуста коли говориш з деревами і птахами
не розсовуй фіранок ночами
не мовчи в собі не розмовляй з чужими
не зоставайся з чужими наодинці
носи дезодорант та спиці
у сумочці й кожного разу коли виходиш назовні
із тихого склепу обклеєного шпалерами
бери з собою свій захист – не будь халатною
будь гострою й аерозольною
будь розплатою
він казав мені – ти не бійся зомбі
майже всі люди зомбі
проте не легко
бути зомбі й нічого про це не знати
жити як зомбі вірити зомбі-богу
гойдатись на шиї у віртуальному вимірі
пити какао любити вай-фай нудитись від зефіру
носити халат жерти понад міру
він казав мені – ти віруй
читай Вірую
літай у вирії своїми таємними небесами
ходи по веселці по сходах стрибай із дахів
засипаних листям й нічийними голубами
ти не показуй зуби посміхайся очима
свій досвід клади у ранець носи за плечима
поруч із пиріжками і термосом чаю все помічай
звичайне та незвичайне
не підсолоджуй свій чай
не додавай меду куди не варто
бо чай має гірчити злегка як останні дні листо-паду
як відлуння з розгону закритих дверей
в унісон із калатанням серця і шибки тремтінням
він казав мені – ти міра господня
ти сон у його долонях його видіння
ти кульбабове літо яке розчинилось без сліду
в ефірі нових сновидінь і тіней
ти віруй - казав він мені щоразу
бо сонце-бог приїде
на золотій колісниці і кожного хто не спить
він порятує спалить кожного хто спить
і стануть тоді ідолами стовпи
стовпами ідоли і всі напівбоги і зомбі-люди
троянці люди-віруси люди-боти
і тільки одна мить прозріння
вдих
і видих -
поверне тебе Лоту
Commenting expired for this item.
No comments